Людина-оркестр – що відомо про Давида Черкаського?

Чудовий режисер-аніматор, людина-свято, талант нашого часу – це лиш незначна доля того, що можна сказати про Давида Черкаського. Його стиль, в якому він створював анімовані картини зовсім не схожий на інших, і це круто, бути особливим. Яким же він був, Давид Черкаський? Розглянемо основні факти з історії відомої та визначної особистості. Більше на cherkasy-trend.in.ua.

Анімація – моє все

Давид Черкаський створив багато цікавих анімаційних картин, зокрема це: «Лікар Айболить», «Пригоди капітана Врунгеля», а також «Острів скарбів». Окремо варто згадати інші міні-роботи, до них відносять «Короткі історії», «Містерія-буф» за Маяковським, «Чарівник Ох», «Колумб причалює до берега» за Петровим та Ільфом, а також «Якого дідька хочеться» та «Крила». Остання робота – це фільм, відзнятий за мотивами вірша Івана Драча, його вважають недооціненим як глядачами, так і критиками кіно. Адже саме «Крила» – це сумна філософська притча з нотками іронії.

Дещо з біографії

Давид Янович Черкаський народився в місті Шпола, що на Черкащині в 1931 році. Пізніше разом з батьками переїхав до Києва, де батько влаштувався працювати у друкарню. Згодом батько Давида став директором друкарні, а пізніше потрапив у Наркомюст, де через кілька років отримав посаду заступника народного комісара юстиції УРСР.

Черкаські на той час жили, незважаючи на посаду батька, у звичайній комуналці, яка знаходилась на розі Пушкінської та Прорізної. Дотепер будинок не зберігся, на його місці розташований цікавий зразок архітектурного стилю під назвою «сталінське бароко».

Перші думки про анімацію виникли у Давида Черкаського ще в 6 років. Тоді він вперше побачив мультфільм студії «Союзмультфільм» та захопився створенням анімованих картинок. І незважаючи на відсутність потрібної освіти – все ж таки вчився малювати самостійно.

Давид Черкаський закінчив Київський інженерно-будівельний інститут, що дало йому певні знання в креслярстві – базу для майбутньої професії. Сам Давид Черкаський запевняв, що був у захваті від мультиплікації ще з юних років, хоча і не працював у цій сфері одразу, а пішов працювати, після закінчення інституту, на підприємство «Проєктстальконструкція».

Перші кроки в мультиплікацію

Вперше Черкаський познайомився зі світом кіно та мультиплікації випадково. Його друг почув по радіо про те, що в «Київнаукфільм» шукають творців у новий підрозділ, і запропонував спробувати. Давид, разом зі своїми картинками пішов на студію, де його одразу прийняли. Він обійшов усіх конкурентів і навіть професійних художників. За словами самого Черкаського, його роботи дуже сподобались директору, який, запевняв Давид, нічого не тямив в анімації.

Потім була робота з анімацією, спочатку у Києві, потім стажування на «Союзмультфільм». Давид Янович отримував такий потрібний йому досвід, що потім відобразилось на його роботах.

«Богами» анімації Черкаський вважав Ірину Борисівну Гурвич та Іполита Андрониковича Лазарчука, Вячеслава Котьоночкіна, автора мультсеріалу «Ну, постривай», а також інших мультиплікаторів, у яких перейняв багато досвіду та знань. Результатом кропіткої праці стала перша робота, яка вийшла у 1965 році, це був фільм-плакат «Таємниця чорного короля», який був присвячений протипожежній безпеці.

Друзі розповідають про Давида Черкаського

Євген Сивоконь, аніматор «Київнаукфільм» тепло згадує про знайомство з Давидом Яновичем. Вони були так званими конкурентами художньої мультиплікації, намагаючись зробити кожен свою роботу якнайкраще. Проте іноді вони доповнювали один одного: Давид Черкаський був художнім аніматором у фільмах Євгена, а потім сам Сивоконь допомагав другові з його роботами.

За словами Євгена, Давид Янович вмів збирати довкола себе талановитих людей, які творили разом з ним, створюючи унікальні анімаційні шедеври. Також Черкаський багато імпровізував, працюючи з акторами кіно та театру, аніматорами, композиторами та сценаристами. І результатами їхньої співпраці ставали унікальні картини.

Дещо іншої думки про Черкаського відомий композитор Володимир Бистряков. Він захоплювався Давидом Яновичем, вважав його дуже схожим з Вольфгангом Амадеєм Моцартом та Франсуа Війона – вони всі були такими ж веселими та позитивними людьми, які творили цікаві речі.

За словами Володимира, Давид Янович поважав своїх колег, ніколи не робив розгромних рецензій, навіть для надто слабких фільмів. З іншої сторони – Черкаський ненавидів «Шрека», він ніяк не міг зрозуміти такий розвиток анімації, він був незрозумілим для нього.

Фільм про Черкаського

Актор Валерій Чигляєв, який озвучував кілька мультфільмів Черкаського, лиш в хорошому сенсі відгукується про свого друга. За словами актора Давид Янович створив неперевершений світ анімації, без якого складно уявити наше дитинство.

Свого часу Чигляєв разом з колегами почав знімати фільм про Давида Черкаського, який носив назву «Давид – свято довжиною в життя». Знімати його почали навесні та планували завершити його і презентувати Давиду Яновичу на його день народження, у серпні. Також хотіли подарувати ще одну зірку Черкаському, тому що одну він уже має. А в фіналі фільму мали прозвучати від його друзів, які зібрались на святі та вручили йому карту неба, такі слова: «навіть коли зірка зникає, світло від неї йде ще довго».

Проте на жаль, плани друзів Давида Черкаського не здійснились, вони не встигли завершити картину вчасно. На 87 році життя, через 2 місяці після перенесеного інсульту, Давид Янович помер. Це трапилось 30 жовтня 2018 року.

Через 2 роки, напередодні річниці смерті відомого мультиплікатора, фільм побачив світ, але уже під іншою назвою: «Зірка Давида Черкаського». За словами творців картини, їм довелось змінити назву, оскільки спочатку була ідея створення фільму, коли режисер Давид Черкаський був живим. А тепер, коли його вже немає з нами, кінострічка про нього має іншу мету – донести історію відомого мультиплікатора громадськості, розповісти про його зірку, що вона буде сяяти завжди.

Анімація теж присутня у фільмі, адже без неї його не існувало б в принципі. Для цього знадобився талант художника аніматора Радна Сахалтуєва, який ще колись був співавтором Давида Яновича. Для картини він намалював випадіння пакунка з дзьоба лелеки з пейсами, а також приліт зірки в Шполу, інші моменти-етапи з життя відомого мультиплікатора. Загалом анімована складова фільму – це важлива частина картини, бо без неї його не існувало б.

Творчий доробок

Творчість у життя Давида Черкаського займала важливу роль. Він не лише був художником багатьох анімованих мультфільмів, але й режисером-постановником. Серед його відомих робіт є такі: Острів скарбів, Чарівник Ох, Містерія-буф, Людина, що вміла літати, Навколо світу мимоволі, Пригоди капітана Врунгеля і Нові пригоди капітана Врунгеля, та багато інших. За свої заслуги в анімованому мистецтві Давид Янович отримав безліч нагород, серед них Заслужений діяч мистецтв, а також Народний артист України. Останню нагороду було присвоєно Давиду Черкаському в 2010 році.

Безсумнівно Давид Черкаський залишився у серцях багатьох українців, усі його пам’ятатимуть по його чудових роботах, які були основою анімації ще радянської України та залишились в доробку автора як унікальні шедеври мультиплікаційного мистецтва.

Comments

.,.,.,.