Черкаський ляльковий театр: чому його варто відвідати?

Черкаси можна сміливо називати одним із культурних та мистецьких центрів України. Наш край дав цьому світу видатних поетів, режисерів, гумористів, акторів та художників – усі вони працювали задля виокремлення нашої черкаської ідентичності. Саме в нашому місті розвивалися різні галузі мистецтва у найбільш масштабних об’ємах: у Черкасах будувалися парки, театри, кінотеатри, будинки спорту та інші культурні приміщення. Одним із таких закладів, повідомляє сайт cherkasy-trend, є Черкаський ляльковий театр. 

Якщо ви вважаєте, що зараз буде нудна розповідь про театр ляльок у Черкасах, то ми вас спробуємо переконати. У цій статті ми підібрали найбільш соковиті історичні факти та іншу інформацію про наш театр, аби переконати читача в тому, що ляльковий театр – це не пережиток минулого, а наше сучасне та, власне, майбутнє. 

Знайомство із театром: загальна інформація про головний ляльковий дім у місті

Культура не стоїть на місці. Середньовічний премодерн не так давно був замінений модерном, однак уже зараз ми живемо в абсолютно іншій мистецькій епосі – постмодерну. Не відстає від тенденцій і Черкаський ляльковий театр. 

Черкаський академічний театр ляльок Черкаської обласної ради – така повна (нудна) назва цього закладу. Розташовується театр за адресою вул. Небесної Сотні, буд. 4. Автором будівлі виступив відомий архітектор Алоїзій Руска, що жив і творив у 18 та 19 сторіччях. Сама будівля вважається цінною пам’яткою архітектури… і на цьому розмову про будинок ми завершимо. Поки. 

Повертаючись до самого театру, варто сказати, що це сучасний ляльковий театр, який кожного року проводить безліч фестивалів, вистав та інших сценок: як для дітей, так і для дорослих. Актори та режисери, що керують театром, завжди сповнені ентузіазму до експериментів, аби публіка не втрачала інтересу до лялькової вистави. Усього театр показав більше 160 вистав. 

Тепер, коли ви маєте бодай поверхневе уявлення про Черкаський театр ляльок, ми можемо переходити до його історії.  

Як усе починалося: утворення першого лялькового театру в Черкасах

Після утворення в 1953 році Черкаської області наше місто почало активно розвиватися та поповнюватися різного роду культурними осередками. Так, у місті вже налічувалося багато кінотеатрів, драматичний театр, літературні клуби та багато іншого. Не вистачало лише одного – лялькового театру для малечі.

У зв’язку з цим у 1965 році радянською владою було прийнято рішення про створення на базі Палацу піонерів (зараз – Центр дитячої та юнацької творчості) лялькового театру, який одразу почав подавати великі на себе надії. Протягом наступних років розростався як сам театр, так і його колектив разом із глядацькою публікою. Стало зрозуміло, що театр почав виходити на більш професійний рівень. Зокрема, такій тенденції сприяло те, що театральна трупа постійно гастролювала Черкащиною та іншими областями України (наприклад, Полтавською чи Харківською). 

Однак ми ледь не забули про найголовніше – першу виставу театру. Вона стала вкрай важливою в історії театру, адже тільки після успішного її завершення трупі стало зрозуміло те, що вони можуть продовжувати рухатися в напрямку розвитку лялькового театру в Черкасах.

Так от, першою виставою в Черкаському ляльковому театрі стала “Троянда Карпат” за оповіданням П. Гамарра. Тоді, 7 березня 1965 року, черкаським ляльководам вдалося зробити свій перший крок на шляху до загальновизнаної слави.

Уже через якихось 5 років – у 1970 році – Черкаському ляльковому театру було присвоєно статус обласного, що стало логічною винагородою для всього творчого колективу. Однак найбільшу увагу заслуговують усього дві постаті: Алла Григорівна і Володимир Петрович Мальцеви. Саме вони, по суті, заснували театр і дали йому перший і, напевно, найбільший поштовх до розвитку. 

Якщо театр набув статусу обласного, значить і приміщення йому необхідно виділити відповідне. Приблизно так подумали радянські бюрократи та вселили молодий театр у так званий “будинок лісничого”. Для довідки: це теперішня будівля театру, про яку поговоримо трохи згодом.

Новий статус – нові обличчя. Як від однієї людини залежить успіх цілого театру

У Черкаському ляльковому театрі 1970-ті роки можна сміливо називати роками незмінного творчого дуету режисера Валерія Бугайова та головного художника Андрія Курія. Саме ці дві людини визначали вектор мистецького розвитку закладу впродовж цілої декани. Підготуванням цих двох талантів ляльковий театр зумів поставити такі вистави, як “Лошарик” Генріха Сапгіра, “Біла Троянда” Бели Юнгера, а також “Мері Поппінс” за Памелою Тревер.

Можливо, саме ці роботи наразі є найбільш успішними та відомими творіннями черкаської команди ляльководів. На “Лошарику” виросло ціле покоління черкащан: кого не спитай – усі знають, що це за міфічне створіння. 

Період 80-х років можна характеризувати як “ера Володимира Долгополова” – нового головного режисера Черкаського лялькового театру. За його каденції (якщо так можна назвати) були поставлені культові сценки «Дзвони Лебединця-града», «Чарівна лампа Аладдіна», а також безліч інших вистав, що в подальшому активно використовувалися черкаськими ляльководами.

Разом із статичним Радянським Союзом, руйнується і багаторічна традиція театру – мати в колективі творчого лідера, який би визначав курс усього лялькового дому. Починаючи із 1985-х років Черкаський ляльковий театр вступив у фазу активного пошуку головного режисера закладу. На жаль, цього зробити не вдавалося протягом цілих 18 років, коли – нарешті – до театру прийшла людина, що по-справжньому піклується про його долю. 

Сьогодення Черкаського обласного лялькового театру: реформи та осучаснення закладу

У 2003 році до театру приходить Любов Величко – новий головний директор закладу. Першою справою Любов почала наводити у театрі порядки. Серед колективу вона назначила новоих художників та художнього керівника. А щодо самого приміщення, то саме за її ініціативи було фактично побудовано з нуля малу сцену театру. Її обладнали сучасними освітленням та звуковою апаратурою. Усе тепер говорило про те, що Черкаський ляльковий театр йде в одну ногу з часом. 

За пройдений тернистий шлях театру було надано статус академічного, що тільки підкреслило успіх черкаського колективу. 

Унікальність будівлі, що вже більше 50 років служить в якості лялькового дому

Як і обіцяли, розповімо вам деяку документальну інформацію про будівлю Черкаського лялькового театру. 

За задумом автора – Алоїзія Руски – будівля мала цілих два поверхи. Однак із плином часу нижній поверх опинився під землею і зараз доступ до нього фактично заблокований. Черкащани ще з кінця 18 сторіччя, коли і був побудований дім ляльок, почали називати його “будинок лісничого”, оскільки першим жителем будівлі став черкаський лісник. 

Із сучасних модернізацій будинку варто відмітити, що його стіни ззовні були оздоблені мозаїкою та малюнками з відомих усіх нам казок.

Враховуючи культурну значущість театру, а також його модернізацію, сюди точно варто завітати зі своїми дітьми!

Маємо надію, стаття виявилася для вас корисною і ви розповісте про неї друзям! Кожен внесок у розвиток черкаської журналістики буде вагомим для нас! 

Comments

.,.,.,.