Народний артист України Анатолій Максимович Пашкевич – черкаський диригент, композитор, хормейстер, талант якого був сформований під впливом української культури та історії народу. Головними рисами його творчості були мелодична яскравість, темброва барвистість і національні мелодійні обороти. Більше на cherkasy-trend.in.ua.
Дитинство майбутнього композитора
Геніальний композитор, хоровий диригент, народний артист Анатолій Максимович Пашкевич народився 11 лютого 1938 року у селі Довбиш Баранівського району Житомирської області. Талант до музики у нього почав проявлятися з самого дитинства. Почалося все з гармошки, яку подарував тато. Грати на ній хлопчина навчився дуже швидко, а коли почув звуки баяна, які доносилися із сусіднього подвір’я, одразу попросив батьків його купити.
У післявоєнні часи цей музичний інструмент був великою рідкістю, не всі професійні музиканти могли його собі дозволити. Баян коштував дорого, сім’я була небагатою, тому вирішено було продати корову. Батьки бачили яким талановитим був їх син, тому не вагалися. На кошти був куплений тульський баян. За два місяці майбутній композитор самостійно опанував надскладні мелодії, чим ошелешив шкільного вчителя музики.
У Житомирі батьки купили Анатолію самовчитель і партитуру, завдяки цьому він почав грати складні класичні твори відомих виконавців і майже скрізь самостійно змінював і доповнював елементи звучання мелодій. Саме тоді маленький Толя вирішив стати композитором, адже мав хист писати музику.
Також майбутній композитор писав вірші. Першу пісню на власні вірші Анатолій написав у 13-річному віці. Називалася вона «Ой цвіте, росте біла вишенька». Це був його творчий зліт, а через декілька років, завдяки своєму таланту, Анатолій Пашкевич прославиться на всю Україну.
Початок творчого шляху Анатолія Пашкевича
Після завершення школи Анатолій Пашкевич пішов працювати у Баранівський будинок культури, тому що вступити до Київського музичного училища ім. Глієра з першої спроби йому не вдалося. Достеменно невідомо чому так сталося. Але доля все ж таки йому посміхнулася.
Через деякий час Анатолій Максимович знайомиться з директором Новоград-Волинського Будинку культури, майбутнім геніальним режисером фестивалів, концертних програм Борисом Шараварко. На базі цього Будинку культури був оголошений набір на всесоюзні курси з підготовки керівників художньої самодіяльності. Борис Шараварко порадив туди вступити, що Анатолій Пашкевич і зробив. Після закінчення цих курсів музикант вступає на заочні курси при Всесоюзному будинку народної творчості у Москві, водночас з цим проходить строкову службу на флоті. У армії Анатолій очолив матроський ансамбль, граючи на баяні.
Після закінчення строкової служби Анатолій Пашкевич повернувся у рідне село. Він не уявляв своє подальше життя без музики. Створив там художньо-виконавчий колектив, який отримував численні перемоги на олімпіадах і конкурсах. На одному з таких конкурсів видатний композитор і хоровий диригент Григорій Гурійович Верьовка надзвичайно високо оцінив майстерність і талант молодого керівника ансамблю. З часом ансамбль отримав звання народного.
Як до Анатолія Пашкевича прийшла визнаність
Працюючи керівником народного ансамблю у рідному селі, Анатолій Пашкевич одночасно керує новоствореним житомирським музичним колективом «Льонок».
У 1965 році композитор А. Авдієвський запропонував Анатолію Максимовичу місце хормейстера у Черкаському народному хорі, на що він погодився. Саме у Черкасах до композитора Анатолія Пашкевича прийшла популярність. Прославився він на весь Союз завдяки пісні «Степом, степом» у виконанні Ольги Павловської, слова до якої написав Микола Негода у 1966 році.
Ця пісня була створена у Черкасах за один день. Микола Негода якось приїхав у Черкаси у справах, заселився в готель, згодом друзі запросили його у гості. Прийшовши, він почув віртуозну гру на баяні. Мелодія брала за душу. Баяністом виявився Анатолій Пашкевич. Натхнення прийшло блискавично. Микола Негода моментально почав складати текст пісні, потроху наспівуючи її. Анатолій Пашкевич запропонував поетові додати слова про матір, яка кожного дня чекає сина з війни, хоча той давно загинув.
Творчий пошук двох талановитих особистостей показав прекрасний результат. Музичний твір під назвою «Степом, степом» був написаний. Ця пісня відображає материнську журбу, болючу втрату. Так була створена пісня-реквієм за загиблими воїнами у Другій Світовій війні.
Софія Ротару у 1968 році представила пісню «Степом, степом» у Болгарії на Всесвітньому фестивалі молодих виконавців, отримавши за її виконання золоту медаль і першу премію.
А ще цікавим є те, що у 1995 році, на честь 50-річчя Перемоги у Другій світовій війні, Національний банк України випустив сувенірний альбом з монетами, на звороті якого надрукований текст пісні «Степом, степом».
Масштабна сила музичних творів черкаського композитора
Анатолій Максимович Пашкевич – видатний український композитор, який присвятив своє життя популяризації української пісенної культури. Такі відомі твори, як: «Мамина вишня», «Пісня про хліб», «Довженкова земля», «Пісні Волині», «Степом, степом» прославили Україну на весь світ.
Більшість творів Анатолія Максимовича на вірші українських поетів стали народними: «Земля ти моя калинова», «Світязь», «Чабреці», «Летіли гуси», «Хата моя, біла хата». Також у творчих здобутках композитора є народні пісні, до яких він написав музику, наприклад: «Ой я маю чорні брови», «Здивувалася дівчина», «Ой ти ніченько», «Пісня про хліб» та інші.
Анатолій Пашкевич професійно займався аранжуванням народних пісень. З легкістю міг обробити будь-який музичний твір, змінити деякі засоби виразності, надати більшої гармонії, змінити звучання. По-своєму трактував ритм, динаміку, композицію, беручи за основу народний твір. Розкладав пісню на голоси, пристосовуючи мелодію до конкретного хорового колективу, відтворюючи по-іншому народне надбання.
Масштабно уся сила професійного композиторського таланту Анатолія Максимовича відтворилася у фольк-опері «Блудний син», лібрето до якої він написав, використавши твір німецького літератора Германа Пуштфора. Також композитор відтворив великий музичний твір з драматичним сюжетом для хору «Лебеді материнства» на вірші В. Симоненка та «Чернігівські дзвони» на вірші М. Негоди.
Внесок черкаського хормейстера у розвиток українського хорового мистецтва
Анатолій Пашкевич – геніальний, винятковий хоровий майстер, який своєю оригінальністю творчо і дуже чітко міг визначити напрямки розвитку народно-хорового мистецтва. Завдяки Анатолію Максимовичу цей вид музичної діяльності набув великої популярності в нашій країні. Не маючи професійної вищої освіти, він навчав велику кількість музикантів з вищою освітою.
Хормейстер Анатолій Пашкевич мав здатність знайти ті головні слова у пісні, при використанні яких зворушуються струни людських душ. Черкаський народний хор був малочисельним, але глибина і динаміка його звучання були на дуже високому рівні, диригент знав професійні можливості кожного співака і навчав кожного виконавця використовувати свій талант максимально. Він виростив ціле сузір’я обдарованих вокалісток: Раїсу Кириченко, Євгенію Крикун, Ольгу Павловську, Галину Мельник.
Анатолій Пашкевич – всесвітньо відомий український композитор, диригент, педагог, справжня легенда в музичному світі. Все своє життя він присвятив служінню пісні. Помер видатний пісенний майстер 8 січня 2005 року у Черкасах, поховали його поруч з могилою солістки Черкаського народного хору Ольгою Павловською, єдиною і незмінною виконавицею пісні «Степом, степом».