Книга черкаського письменника Артема Чеха « Точка нуль» потрапила до списку номінантів на престижну премію імені Ришарда Копусніцького. Про це повідомляє «ТСН». Премію, названу на честь польського журналіста Ришарда Копусніцкого, вручають в області літературного репортажу. Далі на cherkasy-trend.
Артем Чех народився в Черкасах в 1985 році. За освітою соціолог, але так вийшло що з фахом не працював. Деякий час працював актором Черкаського драматичного театру та журналістом. Під час служби в армії був навідником БТР.
У 2007 році став переможцем другого всеукраїнського конкурсу від видавництва «Фоліо». Його книга «Цього ви не знайдете в Яндексі» стала кращою в номінації «Міський молодіжний роман». Деякі твори Артема Були перекладені німецькою, англійською, польською мовами та увійшли до зарубіжних альманахів.
«Точка нуль» це не про війну
За словами автора книги, в ній розповідається не про війну. В ній він розповідає про самого себе. Про людину яка опинилася в армії але при цьому не дотична до війни чи агресивних дій. Герой розповіді родом із Києва. Він письменник та хіпстер. Одного разу хлопець отримує повістку до армії та вирушає на Донбас захищати Батьківщину.
Читач може побачити образ сучасної війни очима солдата-репортера, який об’єктивно аналізує насамперед те, що війна робить із ним.
За словами Артема Чеха, в книзі він навмисно не змальовував ні героїзму, ні вчинків, ні окремих людей. На його думку поняття героїзму змазалося через те, що ним називають всіх. Артем згадує як під час служби в армії його ротний називав всіх героями, однак це не так, говорить він. І хоча визнає, що чути такі слова було приємно, однак це не героїзм, просто так сталося.
Успіх та визнання
У квітні минулого року вийшла книга Артема під назвою «Район Д», а вже у грудні 2019 роман потрапив у фінал літературної премії «книга року ВВС-2019».
В Романі письменник показав шістнадцять життєвих історій жителів одного двору, який знаходиться на околиці району. В основу розповідей були покладені власні спогади Артема, а також історії, які розказували люди, про яких він писав. Переважна більшість героїв книги були втікачами. Вони приїжджали до Черкас шукаючи прихисток, а згодом тікали із міста. Для таких людей Черкаси були таким собі планом «Б». Приїжджаючи сюди, вони розраховували знайти щастя. Проте час йшов, люди не знаходячи того що шукали збиралися і переїжджали до інших міст.
Артем Чех говорить, що з Черкас завжди хотілося втекти. Для місцевих втеча це була свого роду парадигмою мрій та бажань. Однак у дитинстві не виникає бажання кудись тікати, оскільки весь твій світ це твої батьки, школа, двір друзі. Навколо затишно і ти почуваєшся захищеним.
Проте чим дорослішим ти стаєш, тим більше починаєш думати про втечу. В цей період, говорить автор, необхідно усвідомити наскільки сильним є твій внутрішній дух, і чи достатньо в тебе для цього сил.
За словами Артема, «Район Д», це своєрідна втеча від совка, на його переконання необхідно пережити цю травму і відкинути її, навчитися жити по новому.