У жовтні 2010 року в Черкасах вперше почули про співочу четвірку братів – Дмитра, Артема, Антона та Леонтія Осичнюків. За цей час учасникам гурту довелось розвіяти чимало міфів про становлення квартету та перебороти кліше ліверпульської четвірки. А ще зрозуміти, що музична творчість – це не лише розвага, а й можливість впливати на суспільство. Більше на cherkasy-trend.in.ua.
Як народився гурт «Spiv Brativ»
Один з міфів, який доводиться розвіювати учасникам гурту досі, це приналежність тата до створення музичної команди. Насправді ідея зібрати гурт народилася у старшого брата – Дмитра Осичнюка. Вже тоді він орієнтувався у музичній спільноті Черкас, мав зв’язки та розумів, з чого почати. Решта братів ідею підтримали, ба більше – прагнули опинитися у творчій тусовці та виступати на великій сцені.
Як тоді, так і зараз тексти та музику до них пишуть учасники команди. Із творчим доробком брали участь у різноманітних всеукраїнських музичних конкурсах та телешоу. На одному з таких («Одна родина», 2013 р.) хлопців «охрестили» черкаським варіантом «The Beatles». Довелося придумувати кавери на популярні хіти ліверпульської четвірки. І навіть зробили переклад на українську кількох пісень. Але потім складно було розвіяти ще один міф – про бажання бути схожими на ліверпульських зірок.
«Ми насправді більше зусиль доклали, щоб нас перестали називати черкаськими «Бітлз». Ми це не обирали, ми себе так не називали. В якийсь момент ми усвідомили, що є повага то гурту «Бітлз», ми й сьогодні любимо цю музику, досліджуємо її, але це не значить, що ми міряємо на себе цей образ», – розповідає Артем Осичнюк.
Про участь у талант-шоу
Виступи на телеекранах в рамках музичних конкурсів – окрема історія. Тут є чимало секретів, серед яких те, що до потрапляння на ефір кожен з учасників проходить не один, а кілька кастингів. Фінальний відбір, який видається глядачам єдиним, – це пропрацьоване організаторами видовище, з якого й починається сезон будь-якого талант-шоу. Сьогодні вони достатньо досвідчені, а на перших відборах не розуміли, як все це працює. Складно було вгамувати хвилювання перед виступами.
«Чи складно було готуватися? Хвилююче – точно. На першому шоу ти не знаєш, що таке телевізор, як все відбувається. Це стресовий режим роботи, тому що ти рано встаєш, пізно лягаєш, все дуже інтенсивно. Це такий важкий період, зате коли це все закінчується, ти виходиш з нього і відчуваєш, що ти на наступній сходинці», – каже Дмитро Осичнюк.
Січень 2022 року дав можливість гурту пройти ще один рівень музичного шоу-бізнесу. Участь «Spiv Brativ» у шоу «Голос країни» принесла гурту чергову хвилю популярності попри те, що сліпі прослуховування хлопці пройшли не одразу, а завдяки проєкту «Другий шанс». Але до фіналу їхня команда не дійшла. Іронія долі у тому, що випуск, де гурт покидає талант-шоу, мав вийти 24 лютого 2022 року – в день початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.
«Здається, це був четвер, тоді мав вийти випуск, де ми завершуємо свою участь. Насправді про це ми згадали вже через тиждень чи два, що мав бути випуск. Багато місяців потому в головах всіх глядачів ми ще не покинули проєкт, хоча насправді, ми вже знали, як там», – додає Антоній Осичнюк.
Та за такий короткий проміжок часу вони встигли познайомитися з творчою командою проєкту. Атмосфера за кулісами була дружня і з конкурентами.
Вплив творчості «Spiv Brativ» на суспільні настрої
З початком другої хвилі агресії росії щодо України хлопці вирішили змінити формат пісень. Почали писати про знакові події, що відбувалися перші місяці вторгнення, щоб, зокрема, підтримати дух українців. Однією з таких композицій стала «Maskva», яка за останній рік набрала 7,4 мільйона переглядів. Зі своїми хітами гурт почав влаштовувати благодійні концерти та допомагати українським військовим. Досить часто артисти їздять на позиції, щоб «перезавантажити» бійців та подивитися на інше життя України.
«Коли ти приїжджаєш з прифронтових територій, з деокупованих, тобі однієї доби достатньо, щоб всі ці проблеми, які тут, у мирних містах, стали неважливими, мізерними. Тому що важливі речі відбуваються там. Те, що ми побачили, це в десятки, сотні разів менше за те, що бачать люди, які боронять державу», – ділиться Леонтій Осичнюк.
